Нардеп Кива захистив дисертацію – гірше принизити українську науку навряд чи вдавалося комусь раніше. Ми, дописувачі порталу, діючі науковці, не могли залишитись осторонь цієї теми.

Кива – не з тих здобувачів, які сиділи в бібліотеках, опрацьовуючи десятки літературних джерел, довго готувалися і хвилювалися перед кожним іспитом на кандмінімум, місяцями працювали в організаціях, де імплементували свої доробки, писали й видавали статті й автореферати, проводили семінари студентам, і чого вже там – їздили батрачити на дачу свого шефа, аби досягти бажаної мети – захистити кандидатську.

Кандидат наук – то вже статус, статус досвіченої людини-вченого, яка зробила свій перший крок у “велику науку”. Стати PhD для працівника ВНЗ завжди було вкрай необхідним для подального росту як науковця.

А тут на тобі… Кива тепер наш колега. Хоч бери і спалюй свій диплом кандидата наук, як це зробив викладач зі Львову Олександр Ябчанка.

“Ти коли вже дисертацію захистиш?” – якось я запитав свого колегу-науковця (колишнього співвітчизника), який вже давно перебрався до Норвегії.
“Проблемної теми не дають”, – відповдає той, – “Норвегія – не Україна, це у вас можна дисер на яку завгодно тему написати, а у нас тему дає наукова колегія університету, і я на неї чекаю вже другий рік”.
Як чітко все зроблено за кордоном: країна готова витрачати час і гроші саме на проблему, яку дають вирішити науковцю. Аби на що ні час, ні бюджетні гроші не витрачаються.

В Україні зробити так само не дадуть. Не дозволять самі ж науковці, які заробляють написанням робіт і для своїх колег, і особливо – для іноземців, котрі платять твердою валютою. Придивіться до своїх знайомих докторів наук, професорів: чи їздить людина на іномарці? Чи має заміський будинок, який недавно побудувала? Чи має свій бізнес? Тоді ясно, що живе вона не одною лише зарплатою.

Поки писалася ця стаття, з’явилася новина про звільнення з роботи наукового керівника Киви В.Гурковського. Ну, хоч якась реакція з боку Міносвіти, але ж це – напівміра. Чому не звільнено решту з 16-ти причетних до захисту нардепа?

Хоча звільнити винних – теж не рішення проблеми. Треба докорінно міняти всю українську науку, яка на жаль, перетворилася на нелегальну індустрію з написання наукових творчих робіт. Науковці заробляють написанням, податки з отриманих гонорарів не сплачують, їхні “підопічні” захищають дисертації, а ми з вами, звичайні платники податків, навіть не підозрюємо які суми з бюджету країни (тобто з наших кишень) йдуть на підвищені зарплати і майбутні пенсії новоспечених “науКІВців”.

А що нардеп Кива? А Кива порадив своєму науковому керівнику не перейматися: “Як прийдемо до влади, зроблю вас міністром освіти”. Давай, Кива, а то мало трешу в нашій країні.

Залишається питання – невже не дивлячись на брудну інтригу і великий резонанс у суспільстві Киву буде визнано і затверджено кандидатом наук з державного управління???

Закінчимо дотепною реакцією соцмереж на цю наукову ганьбу, бо іншого позитиву просто немає в цій ситуації.

кандидат наук Кива - ганьба української науки

кандидат наук Кива - ганьба української науки

кандидат наук Кива - ганьба української науки

кандидат наук Кива - ганьба українській науці

кандидат наук Кива - ганьба української науки

кандидат наук Кива - ганьба українській науці

кандидат наук Кива - оксюморон