Українська система освіти входить у завершальний етап трансформації в межах реформи “Нова українська школа”. Ключовим нововведенням стане запровадження 12-річного навчання та повний поділ шкільної структури на три окремі рівні. Мета змін – зробити старшу школу профільною, практичною та ближчою до європейських стандартів.
Необхідність реформи пояснюють тривалим застоєм попередньої моделі. Застарілі підходи до викладання, перевантаження другорядною інформацією та формальна профорієнтація призвели до зниження якості підготовки випускників. Нова модель покликана замінити інерційну пострадянську систему гнучкою структурою, де акцент зроблено на компетентностях, практичних навичках і реальних освітніх результатах.
Шкільну мережу перебудовують за трирівневим принципом. Початкова школа 1-4 класів залишиться максимально наближеною до місця проживання дітей. У гімназіях учні 5-9 класів здобуватимуть базову освіту та визначатимуться з інтересами. Старша профільна школа функціонуватиме окремо у форматі ліцеїв, де навчання буде спрямоване на конкретні академічні чи професійні напрями. Такий підхід має усунути проблему дублювання шкільної програми на першому курсі університету та полегшити визнання українських атестатів у Європі.
Особливу роль відіграватиме 10 клас як адаптаційний період. Учні зможуть остаточно обрати профіль без надмірного тиску. У 11-12 класах вони зосереджуватимуться переважно на тих предметах, які потрібні для майбутньої професії. Водночас перелік базових дисциплін залишиться обов’язковим для всіх: українська мова та література, історія України, математика, англійська мова, фізична культура і захист України.
Перехід до нової моделі відбуватиметься поступово. Частина закладів уже змінює формат набору учнів. Пілотування 12-річної старшої школи стартує з 2026 року, щоб перевірити на практиці новий державний стандарт профільної освіти та механізми формування індивідуальної освітньої траєкторії.
Реформа розпочалася ще у 2017 році. Спочатку зміни торкнулися початкової школи – акцент змістили з механічного запам’ятовування на розвиток компетентностей і партнерську педагогіку. З 2022 року оновлення охопило базову середню ланку, де посилили роль критичного мислення та міжпредметної інтеграції. Нинішні старшокласники стануть першими, хто повністю пройде нову модель.
Водночас ініціатива викликає дискусії. Критики звертають увагу на ризики для сільських шкіл, можливу освітню нерівність між містом і селом, нестачу фінансування та кадрів. Є побоювання, що без належної матеріальної бази й підготовлених учителів задекларована свобода вибору профілів буде обмеженою. Додатковий рік навчання також викликає запитання щодо доцільності та фінансового навантаження.
Попри це, держава наполягає: профільна старша школа має забезпечити глибшу підготовку, усвідомлений вибір професії та інтеграцію української освіти в європейський простір.