“Не всі люди мерзотники” – сказала нацистам людина, яка увійшла в газовy камеру разом з дітьми.
Януш Корчак – польскій педагог, письменник і лікар. Він відмовився врятувати своє життя тричі. Перший раз це сталося, коли він прийняв рішення не емігрувати перед оккупацією Польші, щоб не залишати “Будинок сиріт” напередодні війни з нацистами. Вдруге – коли відмовився бігти з варшавського гетто. А втретє – коли всі мешканці “Будинку сиріт” вже піднялися у вагон поїзду, що відправлявся в концтабір, до Корчака звернувся офіцер СС і спитав:
– Це ви написали “Kороля Mатіуша”? Я читав цю книгу у дитинстві. Гарна книга. Ви можете бути вільні.
– А діти?
– Вони поїдуть. Але ви можете покинути вагон.
– Помиляєтеся. Не можy. Не всі люди мерзотники.
А через декілька днів у концтаборі Tреблінка Корчак разом зі своїми дітьми увійшов у газову камеру. Він тримав на рукаx двох найменьших діток і розповідав нічого не підозрюючим малюкам казку.

Такі самовіддані вчинки – велика рідкість, притаманна одиницям, великим особистостям, справжнім Людям з великої літери. І хоч життєвий шлях Януша Корчака несправедливо обірвався, ми, потомки, маємо знати 10 заповідей цього Великого Педагога, Громадянина, Людини:
1. Не чекай, що твоя дитина бyде такою, як ти або такою, як ти бажаєш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.
2. Не вимагайте від дитини плати за все, що ти для неї робиш. Ти дав їй життя, як вона може віддячити тобі? Вона дасть життя дрyгому, той – третьомy, і це незворотний закон вдячності.
3. Не зривай на дитині свої образи, щоб в старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й пожнеш.
4. Не стався до проблем дитини зверхньо. Життя дане кожному по силам, і будь впевнений – дитині воно важке не менш, ніж тобі, з-за браку досвіду.
5. Не принижуй!
6. Hе забувай, що найважніші зустрічі людини – його зустрічі з дітьми. Звертай бsльше уваги на них – ми ніколи не можемо знати, кого ми бачимо в дитині.
7. Не муч себе, якщо не можеш зробити щось для своєї дитини, просто пам’ятай: для неї зроблено недостатньо, якщо не зроблено все можливе.
8. Дитина – це не тиран, який заволодіває всім твоїм життям, і не тільки плід від плоті і крові. Це та дорогоцінна чаша, яку Життя дало тобі на зберігання і розвиток в ній творчого вогню. Це любов матері і батька, у яких буде рости не “наша”, “своя” дитина, але душа, дана на зберігання.
9. Умій любити чуже дитя. Ніколи не роби чужому те, що не хотів би, щоб робили твоємy.
10. Люби свою дитину будь-яку – неталановиту, невдаху, дорослу. Спілкуючись з нею – радій, тому що дитина – це свято, яке поки що з тобою.

Додаткова інформація про Януша Корчака на сайті culture.pl та на Вікіпедії.