Використання штучного інтелекту у вищій освіті знову спричиняє конфлікти – тепер під ударом викладачі. Якщо раніше саме вони обурювалися використанням ШІ студентами, то тепер останні дедалі частіше висловлюють невдоволення через те, як викладачі застосовують ці технології – зокрема для підготовки занять і виставлення оцінок.

На форумах на кшталт Rate My Professors студенти скаржаться на надмірне використання ШІ під час лекцій. Зважаючи на середню вартість навчання в США – $17700 на рік для чотирирічних програм (або $28500 для студентів з інших штатів), деякі з них вважають, що застосування викладачами штучного інтелекту знецінює їхню освіту та ставить під сумнів прозорість навчального процесу.

Дехто наголошує: несправедливо, що студентів карають за використання ШІ, тоді як викладачі користуються ним безконтрольно. Так, студентка з Північно-Східного університету навіть подала офіційну скаргу та вимагала повернення частини коштів після того, як дізналася, що її викладач таємно створював конспекти за допомогою ШІ.

Автоматичне оцінювання – найбільше джерело суперечок

За словами Роберта Ентоні, викладача Hult International Business School, автоматизація оцінювання стає дедалі поширенішою. Причина проста: “Ніхто не любить перевіряти роботи – це займає багато часу, за це не винагороджують. А студенти дуже переймаються своїми оцінками, на відміну від викладачів”.

Через це, а також через слабкий нагляд за оцінюванням з боку адміністрації, викладачі шукають швидші способи виставлення балів. Ентоні попереджає: якщо все більше викладачів почнуть передавати оцінювання ШІ, може з’явитися уніфікована система, де всі студенти отримуватимуть одне й те саме – без індивідуального підходу.

“Я бачу багато прикладів автоматичного оцінювання, де кожному студенту дають однакову відповідь – шаблон, а не коментар під конкретну роботу”, – каже він.

Один із асистентів викладача, який одночасно є студентом, розповів Fortune, що використав ChatGPT для перевірки десятків робіт через брак часу. “У мене було 70–90 робіт. Я просто завантажував у ChatGPT критерії оцінювання та приклад хорошої роботи” – розповідає він. Хоча потім редагував результати, зізнається: “Це відчувалося морально сумнівно”.

Найбільше його турбувало те, що ШІ ухвалював рішення, які можуть вплинути на академічне майбутнє студента. “Ми не знаємо, як ШІ виставляє ці оцінки або на що спирається”, – каже він.

“Боти говорять з ботами” – і студенти, і викладачі

Деякі викладачі виправдовують власне використання ШІ тим, що студенти теж активно його застосовують. Ентоні пояснює: “Якщо голос у моїй голові каже: “Це написано ботом, я не витрачатиму час на читання” – от вам і бот розмовляє з ботом”.

Згідно з дослідженням Higher Education Policy Institute, у 2025 році вже 92% студентів у Британії використовують ШІ – проти 66% у 2024 році. Від самого запуску ChatGPT у 2022 році багато шкіл його забороняли, але студенти швидко знайшли спосіб писати роботи за лічені хвилини.

Це породило недовіру між викладачами й студентами. Тепер чимало закладів заохочують “відповідальне” використання ШІ, але межі цього досі залишаються нечіткими.

Зі слів згаданого асистента, близько 20-30% студентів відкрито користувалися ШІ для написання робіт. Деякі з них подавали тексти, які не мали жодного стосунку до теми. Інші – тексти без джерел і доказів. Він зізнався, що при автоматичному оцінюванні саме такі роботи отримували високі бали.

Викладачі повинні бути чеснішими

Для Рона Мартінеса, колишнього викладача UC Berkeley, який нині працює в Бразилії, головна проблема – відсутність прозорості. Він переконаний, що викладачі мають з самого початку чесно пояснювати студентам, як саме використовують ШІ.

“Я кажу: я використовую ШІ для створення зображень до слайдів. Але все інше – це мої власні думки”, – пояснює він. За його словами, ШІ допомагає в підготовці та створенні справедливішої системи оцінювання.

Мартінес розповів, як використовував ChatGPT як “другого експерта” – перевіряючи власні оцінки. Іноді ШІ звертав увагу на роботи, які, можливо, заслуговували на вищий бал. Так він виявив власну упередженість – наприклад, щодо студентів, які неактивні в класі. В результаті, деякі оцінки були підвищені.

ШІ – виклик і водночас шанс для освіти

Попри побоювання, деякі викладачі змінюють своє ставлення до ШІ. Ентоні визнає, що спершу думав: “Цей клас – марнування часу”. Але тепер він каже: “Загалом, це більше допомагає, ніж шкодить”.

За його словами, ШІ не лише економить час, а й допомагає студентам краще висловлювати думки та створювати цікавіші ідеї. “Так, спокуса списати залишається. Але, можливо, студенти починають розуміти, що їм дійсно потрібні ті навички, які ми викладаємо”, – резюмує він.

Авторка: Беатріс Нолан – журналістка Fortune, що спеціалізується на тематиці технологій. Раніше працювала в Business Insider, висвітлюючи штучний інтелект і Big Tech. Має ступінь бакалавра з англійської мови Університету Йорка, працює в лондонському офісі Fortune.