Відкрити «місце проживання» давніх киян, трипільську культуру й Старе місто часів Київської Русі виявилося під силу археологу-самоуку з чеського містечка Семіні.

археолог Вікентій ХвойкаВікентій Хвойка (1850-1914) перебрався до Києва в 27 років з Праги, де захопився історією та археологією. У Києві він викладав німецьку мову та малювання, а також займався агрономією. Втім, своє захоплення не забув – намагався спостерігати за всіма земляними роботами.

У серпні 1893-го йому посміхнулася удача – в зрізі гори над Кирилівською вулицею (нині вул. Фрунзе, 59-61) він виявив бивень мамонта. Достовірність знахідки підтвердив професор Київського університету Володимир Антонович. Подальші розкопки виявили тут стоянку первісних людей, яка увійшла у всі підручники історії під назвою Кирилівської. Містом поповзли чутки, що кістки мамонтів цілющі, і одного разу натовп увірвався на місце розкопок. Хвойка навіть найняв сторожа, а знахідки довелося швидко вивезти, тому інформації про стоянку майже не знайшлося.

Хвойка здобув повагу в наукових колах. Наступними після Кирилівської стоянки стали видкриття стоянок трипільської культури, потім зарубинецької, черняхівської. Втім, археологу часом не вистачало грошей на життя – довелося продати власну колекцію старожитностей, лише з часом йому стали допомагати меценати.

… Старокиївська гора. Хіба що «нова» Десятинна церква, побудована у 1842 році на місці давньоруського храму (і знесена в 1928 році), нагадувала про часи Київської Русі. А основну частину центру стародавнього Києва посідала садиба лікаря М. Петровського. Обстежуючи схили гори, Вікентій Хвойка в 1907 році побачив залишки стародавньої цегляної кладки і добився у власника садиби право на розкопки.

Язичницьке капище, залишки великокнязівського палацу Х століття, осель, ремісничих майстерень – відкриття центру стародавнього Києва викликало величезний резонанс. За ініціативою археолога уряд викупив садибу М. Петровського, от тільки від подальших розкопок Хвойку відсторонили заздрісники.

1962 рік: вулицю Новокирилівську, неподалік від місця, де розкопали Кирилівську стоянку, назвали ім’ям видатного археолога. А на місці найдавнішого в Києві поселення немає навіть інформаційної таблички.