Фейсбук-постом цієї небайдужої учениці починаємо серію статей про погляди нашої молоді на сучасну шкільну освіту та інші проблеми української системи освіти вцілому.

Була четверта ранку. Я стояла на кухні і записувала відео, як на охолодженій пляшці стрибає монета. Це вже третя поспіль ніч моїх досліджень. Вдень я робила теоретичні розрахунки, а вночі – експерименти. Тоді мої однокласники казали мені, що я – божевільна. Можливо, вони були праві. Коли мене захоплює ідея, ніщо мене не зупинить. Я перерию весь інтернет, спитаю усіх знайомих вчителів, зроблю тисячу експериментів…

Я завзято поринаю в науку, але є річ, яка ускладнює моє навчання – система освіти. В 11 класі я вивчаю 21 предмет. Чи можливо усі вивчити на достатньому рівні? Я відповідально ставлюся до шкільних обов’язків, тому багато часу витрачаю на всі уроки та домашні завдання.

Однією зі складових щастя людини є наявність своєї життєвої справи. Школа має не просто вкладати інформацію у наші голови, а сприяти всебічному самопізнанню. У школі ми маємо вчитися критично мислити, відстоювати свою думку, бути самостійними, не боятися помилятися.

Ми маємо вивчати не більше шести предметів у семестр, які кожен зможе обирати самостійно. Ми маємо не тільки слухати лекції та розв’язувати задачі, а й робити власні дослідження наукових проблем, обговорювати актуальні питання, влаштовувати дебати. Впевнена, саме такі зміни зроблять навчання українських школярів цікавішим і сприятимуть бажанню саморозвиватися. На мою думку, саме можливість самореалізації – основа щасливого життя.
Taisiia KarasovaTaisiia Karasova