Розрив між тими знаннями, які отримують люди, і тими навичками, які сьогодні дійсно необхідні і будуть необхідні в майбутньому, стає все більш помітним. Це підкреслює останній доповідь Всесвітнього економічного форуму New Vision for Education: Fostering Social and Emotional Learning Through Technology.

Сьогодні потенційні кандидати на роботі повинні вміти комунікувати, працювати в команді, вирішувати проблеми – це навички, які розвиваються переважно за рахунок соціального і емоційного навчання. Разом з традиційними професійними навичками вони дозволять студентам досягти успіху в світі, що швидко розвивається та все більше переходить на цифру. Але які ж навички будуть критично необхідні сьогоднішнім дітям і завтрашнім підліткам-студентам?

Професійні навички, які студенти будуть використовувати для вирішення щоденних завдань:
1. Грамотність;
2. Уміння рахувати;
3. Наукова грамотність;
4. Комп’ютерна грамотність;
5. Фінансова грамотність;
6. Культурна грамотність.

Компетенції, які будуть допомагати протидіяти новим викликам:
1. Критичне мислення;
2. Креативність;
3. Комунікабельність;
4. Співпраця

Риси характеру, які допоможуть знайти підхід до оточуючих їх змін:
1. Допитливість;
2. Ініціативність;
3. Наполегливість і твердість характеру$
4. Адаптивність;
5. Лідерство;
6. Соціальний захист і культурна обізнаність.

Аналіз досліджень показав, що студенти, які проходили курси соціально-емоційного навчання (СЕО), в середньому на 11% демонстрували найкращий результат, ніж ті студенти, які не займалися СЕО. Потенційно соціально-емоційні навички мають довгострокову вигоду, зокрема це стосується зайнятості в майбутньому.

Як розвивати соціально-емоційні навички:
– Заохочувати навчання, побудоване в ігровій формі;
– Ділити процес навчання на частини;
– Створювати безпечне простір для навчання;
– Розвивати конструктивне мислення;
– Підтримувати продуктивні відносини;
– Давати час на концентрацію;
– Заохочувати роботу над аналізом і пошуком причинно-наслідкових зв’язків;
– Хвалити заслужено;
– Підтримувати в дитині дух дослідника;
– Допомагати дітям знаходити в собі переваги і сильні сторони;
– Ставити перед ними посильні завдання і виклики;
– Встановлювати чіткі цілі для формування того чи іншого навику;
– Використовувати практичний підхід.